Арешт високопосадовця Міноборони за підозрою у хабарництві сигналізує про зменшення статусу міністра оборони Сергія Шойгу і зростаючий вплив спецслужб, повідомили The Moscow Times два джерела в російському уряді та людина, близька до Кремля.
Усі говорили за умов анонімності через делікатність теми.
Шойгу, давній союзник президента Володимира Путіна, витримав критику з боку прихильників війни та заколот групи найманців Вагнера протягом перших двох років повномасштабного вторгнення в Україну.
Гучний арешт його заступника Тимура Іванова, чиє величезне багатство і марнотратство життя не були секретом, відображає боротьбу за ресурси і вплив усередині російської еліти напередодні нового президентського терміну Путіна, повідомили джерела The Moscow Times.
"Передусім, це перерозподіл ринку", – заявив The Moscow Times високопоставлений урядовець. «Але громадський удар по табору Шойгу теж дуже серйозний. Іванов курирував не просто будівництво, а військові контракти — це найбільше та найсмачніше».
Іванов, який був затриманий у своєму офісі у вівторок увечері за підозрою в отриманні хабара у розмірі не менше 1 мільйона рублів (близько 10 500 доларів США) та поміщений під варту московським судом у середу, вважається близьким союзником Шойгу.
Контролюючи будівництво, житлове будівництво та управління майном Збройних Сил, він часто відвідував окуповані Росією українські території під час повномасштабного вторгнення.
Він кілька разів оглядав маріупольський житловий комплекс, який Путін відвідав під час своєї єдиної поїздки до окупованого міста.
За кілька місяців до візиту Путіна Іванов та Денис Пушилін, призначений Москвою голова окупованого Донецька, завітали до будівельного майданчика комплексу, розхвалюючи нові будівлі, оточені будинками, зруйнованими під час російської блокади міста.
Вони звинуватили у руйнуванні «неонацистів» — термін, який зазвичай використовують російські чиновники для позначення українських чиновників та військових.
Крім того, Іванов займався будівництвом водопроводу від річки Дон до каналу Сіверський Донець-Донбас, яким Росія постачала водою окуповані Донецьк і Луганськ. Він також керував будівництвом 90% оборонних споруд на лінії зіткнення українських та російських військових.
В інтерв'ю телеканалу "Зірка", що належить Міноборони, Іванов похвалився здатністю швидко будувати житло, соціально-військові об'єкти. Головний секрет, за його словами, полягає у вмінні мотивувати будівельників.
«Товариші, давайте зберемося і побудуємо найкраще! Це працює», – сказав Іванов.
Розкішний спосіб життя, яким насолоджувалися Іванов та його родина, був добре відомий російським спецслужбам та політичній еліті.
Розслідування Фонду боротьби з корупцією (ФБК) покійного критика Путіна Олексія Навального виявило гламурне життя Іванова, який любив відзначати свій день народження в Сен-Тропі та веселитися з іншими високопосадовцями та бізнесменами.
«Було багато реальних зловживань щодо управління армійським майном. Але варто було його заарештувати за них багато років тому», — розповіло джерело, близьке до Міноборони.
Той факт, що арешт відбувся напередодні інавгурації Путіна на п'ятий президентський термін та подальшого формування нового уряду, “більше говорить про політичні причини та ослаблення позицій Сергія Шойгу”, ніж про Іванова, додало джерело.
Джерела погодилися, що арешт Іванова не вплине на здатність російської армії продовжувати вторгнення в Україну, оскільки він «не має жодного стосунку до військової справи».
"Ймовірно, це не завадить Сергію Шойгу зберегти свої позиції і в новому уряді", – сказав російський чиновник. "Але його позиції будуть помітно ослаблені".
«Загалом те, що сталося, також на користь Путіна. Він ніколи не дозволяє будь-якій групі стати надто сильною. І це буде подано суспільству як боротьба з корупцією», — заявив інший російський чиновник.
Федеральна служба безпеки (ФСБ), найімовірніше, використовуватиме арешт заступника міністра для збору компрометуючої інформації на всі Міноборони, включаючи його керівника, розповів експерт Андрій Солдатов.
«Іванов тепер даватиме свідчення проти всіх», — сказав Солдатов. Зазвичай це форма контролю, а не репресій. Саме так кремлівський режим вирішує завдання збереження керованості — у тому розумінні».